Працівнику, за його бажанням, установлено неповний робочий тиждень з одним робочим днем — понеділком. У 2017 р. на понеділки переважно випадають вихідні (переноси святкових днів). Як бути в цьому випадку?

Працівнику, за його бажанням, установлено неповний робочий тиждень з одним робочим днем — понеділком. У 2017 р. на понеділки переважно випадають вихідні (переноси святкових днів). Як бути в цьому випадку?

Оскільки в 2017 р. сім понеділків є неробочими у зв’язку із святами та перенесеннями вихідних.

Доцільно в наказі про встановлення неповного робочого часу зазначити, що в тижні, коли на понеділок припадає вихідний або святковий день, робота проводиться у вівторок (або інший за погодженням сторонами день).

Відповідно до статті 56 КЗпП за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або тиждень. Неповний робочий час має меншу за встановлену законодавством тривалість робочого часу. Встановлення неповного робочого часу має бути обумовлене в наказі про прийняття на роботу. Якщо сторони домовилися про це — працівник подає заяву та видається наказ про встановлення неповного робочого часу.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень трудових прав працівників. Зокрема, п. 1 частини першої ст. 9 Закону про відпустки прямо передбачено, що час фактичної роботи (в т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Однак у випадку роботи на умовах неповного робочого часу тривалість щорічних додаткових відпусток скорочується залежно від фактично відпрацьованого часу або працівник зовсім втрачає право на такі відпустки, якщо працює менше половини робочого дня (ст. 9 Закону про відпустки). Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 7 і 8 Закону про відпустки). Отже, щоб мати право на додаткові щорічні відпустки працівник повинен відпрацювати обумовлену кількість годин.

Необхідно наголосити, що в разі встановлення неповного робочого часу праця оплачується пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Про це чітко зазначено у статті 56 КЗпП.

Журнал "Кадровик України"


Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів

Будь ласка, введіть email
або Відмінити

Інші статті в категорії HR, менеджер з персоналу, рекрутинг Менеджмент, керування, KPI