Секрети міжкультурної комунікації

Чим відрізняється в бізнес комунікації італієць від японця? А українець від німця? Ми досить легко можемо скласти портрет представників країн, які у нас на слуху.

При цьому нас все одно дивуватиме той факт, що італієць абсолютно спокійно запізнився на зустріч і навіть не вибачився, японець цілеспрямовано уникає дивитися в очі, а німець прямолінійний на межі конфлікту. Ще складніші ситуації з тими країнами, про які ми знаємо не так вже й багато, наприклад, Таїланд, Саудівська Аравія, Бразилія, Монголія. Однак, ми все рівно маємо певні очікування від представників різних культур. Правда, володіючи обмеженою інформацією, ми ризикуємо зіткнутися з ще більшими сюрпризами і непорозуміннями.

• поліактивні - емоційні, експресивні, імпульсивні, орієнтовані на створювання відносин більше, ніж на укладання угоди, з дуже вільним відношенням до часу. Представники таких культур - мешканці Італії, Іспанії, Латинської Америки, Греції, арабських країн.
• моноактивні - стримані, спокійні, орієнтовані на угоду і результат, точні в часі. Представники - мешканці скандинавських країн, Великої Британії, США, Канади.
• реактивні - гарні слухачі, ввічливі, неконфліктні, неквапливі. Представники - мешканці Японії, Кореї, Китаю, Індонезії.

Решта країн знаходяться на стику різних культур, вбираючи в себе елементи кожного типу.

Проблеми виникають, коли в діловій комунікації стикаються представники різних типів культур. Наприклад, якщо в Греції запізняться на зустріч - це буде абсолютно нормальним фактом, який навіть не потребує коментарів. А для швейцарця, синонімом країни якого стала «точність і пунктуальність» і представника моноактівни культури, таке ставлення до часу буде розцінене як демонстрація неповаги.
Поліактивний українець може сприйматися реактивними корейцями як агресивний і невихований, якщо не буде контролювати свої жести і міміку.

Реактивний японець щоб уникнути конфлікту буде відтягувати фінальне прийняття рішення або завуалює відмову фразою «ми зробимо все можливе ...» замість чіткого «ми категорично не згодні з умовами». При цьому його бізнес партнер чекатиме угоду, яка так і не здійсниться.

Серед найбільш поширених непорозумінь в крос-культурної комунікації є ставлення до часу / термінів, ставлення до умов контракту (для одних культур контракт є непорушним, а для інших - підлягає змінам), встановлення прямих чи непрямих контактів з новими партнерами. Не кажучи вже про те, що одні й ті ж самі жести в різних країнах можуть мати кардинально протилежні значення і призвести до конфузів.

Все, що для нас звично, сприймається як правильне і природнє, а все що від нас відрізняється - як дивне й іноді неадекватне. При цьому основним правилом ведення крос-культурного бізнесу є те, що гість завжди адаптується до культури господаря зустрічі, а продавець - до покупця. Багатьом знайомий вислів «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина», та я вважаю, що це стосується не тільки мов, а й культур. Тож збагачуйте свій культурний інтелект, щоб уникати незручних моментів та розширювати власні кордони.