Як визнати працівника безвісно відсутнім і звільнити

Як визнати працівника безвісно відсутнім і звільнити

Згідно зі ст. 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування

(у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи, початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року).
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлений главою 4 розділу IV Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою необхідно буде зазначити, для якої мети необхідно визнати фізичну особу безвісно відсутньою, а також навести обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи. Суд до початку розгляду справи встановить осіб, які можуть дати свідчення про фізичну особу (в т. ч. й родичів та співробітників), зробить запити до відповідних організацій за її останнім місцем проживання (житлово-експлуатаційних організацій, органів реєстрації місця проживання осіб, органів місцевого самоврядування), після чого розгляне справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, й ухвалить відповідне рішення.
Саме рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою й буде правовою підставою припинення трудового договору з працівником, який зник. Але для оформлення кадрової документації після отримання рішення суду роботодавець має ще видати відповідний наказ про припинення трудового договору з працівником, текст якого може бути, приміром, таким: «Наказую припинити з Петренком Петром Петровичем, провідним економістом планово-економічного відділу, трудовий договір 1 квітня 2017 р. у зв’язку з визнанням судом його безвісно відсутнім. Підстава: рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2018 р. № 788/67547/18».
Зверніть увагу, що дата видання наказу про припинення трудового договору не співпадатиме ані з датою, з якої працівника визнано безвісно відсутнім, ані з датою відповідного судового рішення, оскільки цей наказ складається лише на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (тобто коли рішення суду набуде законної сили та буде отримано роботодавцем). А у самому наказі про припинення трудових відносин з визнаним безвісно відсутнім працівником датою припинення трудового договору буде не дата видання судового рішення, а дата, з якої суд визнає особу безвісно відсутньою (тобто цілком ймовірно, що різниця між датою видання наказу та датою припинення трудових відносин з працівником може бути навіть у декілька років).
Також пам’ятайте, що у разі визнання працівника безвісно відсутнім (так само як і у випадку його смерті чи оголошення померлим), мова йде не про звільнення працівника, а про припинення трудового договору. Тому і відповідний наказ повинен мати назву «Про припинення трудового договору», а не «Про звільнення», і до трудової книжки працівника слід внести належний запис на кшталт: «Роботу припинено у зв’язку з визнанням судом особи безвісно відсутньою» (звісно, як і інші відомості про роботу, цей запис супроводжується зазначенням його порядкового номера, дати припинення трудового договору і посиланням на дату і номер наказу про припинення трудового договору).

Джерело : Газета "Консультант Кадровика"


Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів

Будь ласка, введіть email
або Відмінити

Інші статті в категорії HR, менеджер з персоналу, рекрутинг Менеджмент, керування, KPI