Розрахунок середньоденної заробітної плати: роз’яснює ФСС

Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (оплата за лікарняними) та допомоги по вагітності та пологах обчислюється, виходячи із середньоденної заробітної плати застрахованої особи.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання матеріального забезпечення від Фонду соціального страхування України затверджено постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Відповідно до зазначеного Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. До поважних причин відносяться: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Загальний приклад розрахунку середньоденної заробітної плати:

( Х1 +Х2 + Х3 + Х4 + Х5 + Х6 + Х7 + Х8 + Х9 + Х10 + Х11 + Х12) ÷ 365*,

де Х1, Х2, … – заробітна плата застрахованої особи за кожен з 12 місяців розрахункового періоду, що передував місяцю, в якому настав страховий випадок.

--*Календарні дні за 12 місяців розрахункового періоду (невідпрацьовані з поважних причин дні (за наявності), необхідно виключити із розрахунку). Також із розрахунку виключаються місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин. Святкові та вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду.

Приклад розрахунку середньоденної заробітної плати, якщо у розрахунковому періоді (12 календарних місяців) перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, або страховий випадок настав у перший день роботи:

Х ÷ 30,44,

де Х – тарифна ставка (посадовий оклад) або її частина, встановлена на день настання страхового випадку.

Мінімальна гарантія розміру допомоги по вагітності та пологах

Якщо сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку, застрахованій особі нараховується допомога по вагітності та пологах, виходячи із встановленої мінімальної заробітної плати: (Х ÷ 30,44) × У, де Х – мінімальна заробітна плата, встановлена на час настання страхового випадку, У – тривалість листка непрацездатності по вагітності та пологах у днях.

Максимальна величина

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувались страхові внески до Фонду.

Обмеження розміру матеріального забезпечення

Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців:

а) допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку**;

б) допомога по вагітності та пологах обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку**.

—**

Від редакції.У п. 4 ст. 19 Закону № 1105 сказано таке:

Застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

На нашу думку, такі поняття як «розмір допомоги, обчислений з мінімальної зарплати» і «в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати» — це дві різі величини.

ФСС також нагадує, що допомога по вагітності та пологах складає 100% середньоденної заробітної плати за весь період відпустки по вагітності та пологах і не залежить від страхового стажу.

Допомога з тимчасової втрати працездатності виплачується Фондом, починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності й до моменту одужання або встановлення МСЕК інвалідності. Розмір зазначеної допомоги залежить від тривалості страхового стажу та складає 50% середньоденної заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж – понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).

Джерело : Журнал "Заробітна плата"