«Лікарняні» та «декретні»: рік після змін і нещодавні новації

«Лікарняні» та «декретні»: рік після змін і нещодавні новації

Нещодавно було затверджено новий порядок отримання страхувальниками матеріального забезпечення й нову форму заяви-розрахунку. Дізнайтеся, що ж таки суттєво змінилося і яких змін ще можна очікувати.

Минуло трохи більше року, як завершено реорганізацію шляхом злиття двох фондів соціального страхування (від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань і з тимчасової втрати працездатності) у єдиний Фонд соціального страхування України, який протягом цього року привів у відповідність до законодавства нормативну базу, що стосується соцстрахування.

Також нещодавно було затверджено новий порядок отримання страхувальниками матеріального забезпечення й нову форму заяви-розрахунку. Дізнайтеся, що ж таки суттєво змінилося і яких змін ще можна очікувати.

Комісія із соціального страхування: повноваження без змін

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV (далі— Закон № 1105) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам призначається комісією або уповноваженим із соціального страхування (далі— комісія). Починаючи з 27 липня 2018 р. діє нове Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування України (далі— ФСС) від 19 липня 2018 р. № 13. За змістом воно мало відрізняється від однойменного положення, що діяло раніше, якихось нових прав комісії не додали, тож у страхувальників не було нагальної потреби змінювати свої локальні положення і правила призначення матеріального забезпечення на підприємстві не змінилися, все залишається, як і раніше.

Отримання фінансування від ФСС: нові строки, форма заявки та підтвердження виплати

З 1 жовтня 2018 р. діє новий Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління ФСС від 19 липня 2018 р. № 12 (далі— Порядок № 12), який визначає механізм отримання соціальних виплат від ФСС для їх виплат застрахованим особам. У цілому він також мало відрізняється від того механізму, що діяв раніше, змінилися лише форма заяви-розрахунку,порядок її заповнення та строки подання до ФСС.

Встановлено, що комісія має розглянути листок непрацездатності у 10-денний строк з моменту його надходження на підприємство та прийняти рішення щодо його оплати. Після цього у роботодавця є ще 5 днів, щоб нарахувати суму допомоги та оформити заяву-розрахунок і направити її до ФСС для отримання фінансування. Незалежно від дати видачі чи надходження листка непрацездатності на підприємство всі заяви-розрахунки щодо їх оплати після 1 жовтня 2018 р. оформлюються за новою формою.

Особливість заповнення нової форми заяви-розрахунку полягає у тому, що в ній робиться відмітка, які кошти замовляються, і заповнюється та подається лише той додаток, в якому ці кошти вказуються.

ФСС перераховує матеріальне забезпечення роботодавцю протягом 10 днів, а виплатити його застрахованим особам той має в найближчий строк виплати зарплати, крім допомоги на поховання, яка має бути виплачена не пізніше наступного дня після надходження коштів. Після виплати матеріального забезпечення роботодавець протягом місяця з дня проведення виплат має проінформувати про це ФСС, надіславши повідомлення про виплату коштів застрахованим особам за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 12. Ця вимога є нововведенням, тож не слід про це забувати.

Порядок № 12 не містить спеціальних правил виправлення помилок, виявлених після призначення матеріального забезпечення, тож ФСС, скоріше за все, вимагатиме від страхувальників дотримуватися тієї ж процедури, що діяла раніше: зайво виплачені кошти слід повернути, а не доотримані додатково замовити та подати письмове пояснення щодо своїх дій.

Лікарняні листки в електронному вигляді ще не запроваджено, правила їх видачі та оформлення також не змінилися.

Отже, в цілому можемо констатувати, що суттєвих змін у призначенні матеріального забезпечення не відбулося й у роботодавців додаткових труднощів з цим не виникатиме, чого не скажеш про порядок оплати листків непрацездатності. Тут, незважаючи на уточнення щодо порядку обчислення сум матеріального забезпечення, питання залишаються «стабільно однаковими» — тож і розглянемо їх далі.

Страховий стаж: особливості обчислення

  • Пенсійний фонд України дає «готову» цифру.

Найбільше труднощів у страхувальників виникало і виникає з обчисленням страхового стажу застрахованих осіб з «групи ризику», до якої належать особи, яким надавалися відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (чи шестирічного — за медичним висновком) віку, особи, які виконували роботи чи надавали послуги за договорами цивільно-правового характеру (далі― ЦПХ), особи, які мають значні перерви в роботі та/або перебували на обліку в центрах зайнятості, новоприйняті працівники.

У ст. 21 Закону № 1105 сказано, що страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі— Реєстр), а за періоди до його запровадження — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Веде цей Реєстр Пенсійний фонд України (далі― ПФУ) і на підтвердження страхового стажу видавав донедавна(про те, що змінилося, йтиметься далі)застрахованим особам довідки за формою ОК-5 та ОК-7.

Як роз’яснило Міністерство соціальної політики України (далі— Мінсоцполітики) у листі від 27 квітня 2018 р. № 613/0/51-18/218, страховий стаж за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за період до 2016 року може обчислюватися заданими форми ОК-7, страховий стаж за період починаючи з 2016 року — як за даними форми ОК-5, так і за даними форми ОК-7 (зокрема, у випадку визначення страхового стажу в 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку для виконання вимог ст. 19 Закону № 1105).

Здавалось би, достатньо особі було надати одну з таких довідок і у роботодавця не буде проблем із обчисленням страхового стажу, адже «страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування». Але…

  • Робота за ЦПХ.

Але слід враховувати, що в Реєстрі насамперед міститься інформація про страховий стаж для призначення пенсії. А тому в період з 28.02.2001 р. до 01.01.2016 р. до страхового стажу, що відображається у довідці ОК-5 та ОК-7, попадає і період, коли особою виконувалися роботи чи надавалися послуги за договорами ЦПХ. Сума винагороди за такими договорами була базою справляння страхових внесків до ПФУ, але сума сплачених страхових внесків не враховується до страхового стажу для призначення виплат за загальнообов’язковим соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності. Тож відповідальній особі для визначення страхового стажу слід було проводити звірку зайнятості особи за трудовою книжкою і виключати ті періоди, коли особа не перебувала в трудових відносинах й отримувала виплати за договорами ЦПХ.

Починаючи з 01.01.2016 р. період виконання робіт (надання послуг) за договорами ЦПХ включається до страхового стражу за загальнообов’язковим соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності. Більше того, такі особи отримали право на отримання виплат з ФСС, чого раніше не було. Відповідні зміни до ст. 21 Закону № 1105 було внесено в жовтні 2017 року. Відтак страхувальники частково можуть видихнути з полегшенням: за період з 01.01.2016 р. звіряти час перебування в трудових відносинах вже не потрібно. Це нововведення спростило порядок визначення страхового стажу за останні 12 календарних місяців.

Страховий стаж за останні 12 календарних місяців.

Певні труднощі викликає у страхувальників порядок обчислення страхового стажу за останні 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку. Як відомо зі ст. 19 Закону № 1105, застрахованим особам, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Реєстру мають страховий стаж менше шести місяців:

  • «лікарняні» (допомога по тимчасовій непрацездатності) обчислюються та надаються виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку;
  • «декретні» (допомога по вагітності та пологах) обчислюються та надаються виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.

Страхувальники інколи сумніваються, чи можна сумувати страховий стаж, який складається лише з кількох днів протягом року, чи повинні місяці страхового стажу йти поспіль, чи до уваги беруться лише повні місяці.

На цю тему свого часу виконавча дирекція Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі від 13 травня 2015 р. № 01-28-09-594 зазначила, що якщо в особи сумарно за 12 місяців набирається 182 дні страхового стажу, то обмеження щодо суми допомоги відповідно до ст. 19 Закону № 1105 не застосовуються.

В одній з «ранніх» статей на тему визначення страхового стажу ми зазначали, що у ст. 21 Закону № 1105 передбачено зарахування до страхового стажу місяців, в яких сума сплачених страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, пропорційно до мінімального страхового внеску. Відтак, якщо передбачено ділення фактичної суми сплаченого страхового внеску на мінімальний, то в результаті ділення отримуємо не дні, а частки місяця і саме їх слід підсумовувати для визначення страхового стажу за певний період (у нашому випадку — для визначення 6 місяців страхового стажу за останні 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку).

І ось Києво-Святошинське відділення управління виконавчої дирекції ФСС у Київській області, роз’яснюючи порядок заповнення заяви-розрахунку для отримання матеріального забезпечення від ФСС, зазначає, що якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП = Св ÷ В.

Після розрахунку коефіцієнт становить значення від 0,01 до 0,99 та зараховується як неповний місяць страхового стажу. Якщо декілька таких місяців в 12 місяцях, то необхідно просумувати визначені коефіцієнти страхового стажу.

  • Нова довідка про страховий стаж.

Постановою правління ПФУ від 27 березня 2018 р. № 8-1 викладено в новій редакції Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений постановою ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1. Його нормами передбачено надання роботодавцям і застрахованим особам відомостей про страховий стаж за новою формою. Встановлено, що дані про страховий стаж особи можна отримати у формі довідки відповідно до додатка 9 в розрізі звітних років та місяців із підсумками:

  • «Страховий стаж за звітний рік: місяців — __; днів — __»;
  • «Страховий стаж загальний за період: з _____ по _____ років — __, місяців — __, днів — __».

Щоправда, за словами страхувальників, програмне забезпечення ПФУ поки не дозволяє видавати цю довідку, але згодом це станеться і страхувальникам не потрібно буде підсумовувати дані з довідок ОК-5 чи ОК-7 вручну. Але «проблема» з виключенням часу сплати страхових внесків за ЦПХ з 2001 р. до 2016 р. залишається актуальною і надалі, якщо йдеться про загальний страховий стаж.

Додамо, що страхувальники та застраховані особи мають можливість отримувати інформацію про страховий стаж в електронному вигляді через веб-портал електронних послуг ПФУ після акредитації там.

Розрахунковий період: труднощі з обчисленням

  • «Декретні» відпустки.

Найбільше труднощів з обчисленням розрахункового періоду виникає стосовно осіб, які вийшли на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною і надають листок непрацездатності в перший день роботи чи пропрацювавши кілька днів або місяців, а також осіб, які перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною, надають новий листок непрацездатності по вагітності та пологах. Деякі бухгалтери чомусь вважають, що відлік початку розрахункового періоду слід розпочинати з дати виходу працівниці на роботу. Це не зовсім правильно.

Пунктом 25 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня  2001 р. № 1266 (далі— Порядок № 1266), встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Відтак, якщо особа перебуває у трудових відносинах з роботодавцем більше 12 місяців, то розрахунковий період — завжди 12 місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. І вже після цього з нього виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, якими є тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного — за медичним висновком) віку, відпустка без збереження заробітної плати.

Приклад:Жінка працює на підприємстві з 2000 р. і по 10.09.2018 р. перебувала у відпустці для догляду за дитиною. Вийшовши 11.09.2018 р. на роботу, вона 17.09.2018 р. надає листок непрацездатності у зв’язку з хворобою. Для неї розрахунковий період 12 місяців: 01.09.2017 р. — 31.08.2018 р.. Але оскільки вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною по 10.09.2018 р., то час відпустки виключається з розрахункового періоду. І тоді для обчислення суми «лікарняних» слід керуватися п. 28 Порядку № 1266, яким встановлено, що якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.

Якщо б працівниця надала листок непрацездатності, наприклад, 08.10.2018 р., то розрахунковий період 12 місяців був би з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р.. І з нього знову б виключались дні відпустки для догляду за дитиною, але вже по 10.09.2018 р.. Відтак «лікарняні» слід було б обчислювати з фактичної зарплати за період з 11.09.2018 р. по 30.09.2018 р..

  • Робота за договорами ЦПХ.

Як зазначалося вище, особи, які виконують роботи чи надають послуги за договорами ЦПХ, з жовтня 2017 р. також мають право на отримання «лікарняних» і «декретних». Однак досі в Порядок № 1266 не внесено зміни, які б визначали порядок обчислення сум допомоги, виходячи з сум винагороди таких осіб. Це питання Мінсоцполітики роз’яснило у листі від 17 грудня 2017 р. № 571/0/86-17/218, рекомендувавши діяти за аналогією з обчисленням сум допомоги сумісникам і тут слід враховувати такі особливості.

Для «ЦПХ-ешників» розрахунковий період визначається за правилами пунктів 25 − 27 Порядку № 1266 з тією особливістю, що орієнтуватися слід на дату початку дії договору ЦПХ, а не брати до уваги 12-місячний період за довідками ОК-5 чи ОК-7.

Наприклад, якщо з особою укладено договір ЦПХ з 13.08.2018 р., а листок непрацездатності вона надає з 08.10.2018 р., то розрахунковим періодом буде час з 01.09.2018 р по 30.09.2018 р..

А от для визначення шести місяців страхового стажу за останні 12 календарних місяців до уваги слід брати період за довідками ОК-5 чи ОК-7 з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р..

Сума допомоги: орієнтир — мінімальна зарплата

Для осіб, у яких протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж менше шести місяців, сума допомоги по вагітності та пологах має бути не менше суми, обчисленої з мінімальної зарплати та не вище обчисленої з двох мінімальних зарплат, а «лікарняні» — не вище суми, обчисленої з мінімальної зарплати. Але це не означає, що для таких осіб «лікарняні» та «декретні» мають обчислюватися саме з мінімальної зарплати. Проте так чомусь вважають деякі бухгалтери. І «лікарняні», і «декретні» таким особам завжди мають обчислюватися з фактичної зарплати (чи з окладу (тарифної ставки) за відсутності доходу в розрахунковому періоді). Суми, обчислені з мінімальної зарплати — це «орієнтири», яких не слід переступати.

Приклад: У працівника, який не має страхового стажу 6 місяців за останні 12 місяців, але загальний страховий стаж якого 10 років (оплата 100%), дохід за розрахунковий період чотири місяці (123 календарні дні) —12 000 грн. Тривалість «лікарняного» — 5 календарних днів.

З огляду на обмеження, встановлені у ст. 19 Закону № 1105, максимальна сума «лікарняного», який має право отримати працівник: 3723 ÷ 30,44 × 5 = 611,55 грн. Але обчислювати лікарняний слід з його фактичної зарплати: 12 000 ÷ 123 × 5 = 487,80 грн.

Якщо б дохід цього працівника за розрахунковий період склав, наприклад, 25 000 грн, то сума «лікарняних» з його фактичної зарплати: 25 000 ÷ 123 × 5 = 1 016,25 грн., але виплатити можна не більше 611,55 грн.

Робимо висновки

Підсумовуючи наведене, можемо відзначити як позитивне нововведення, затвердження ФСС нового порядку отримання страхувальниками матеріального забезпечення, зокрема, в частині встановлення конкретних строків подання заяв-розрахунків для його отримання і надання ФСС підтвердження про виплату сум допомог.

Зміни, внесені минулого року у статті 19 і 26 Закону № 1105 щодо порядку обчислення мінімальної та максимальної сум «лікарняних» і «декретних» особам без достатнього страхового стажу, також слід відзначити, як позитивні, оскільки внесено однозначність в це питання.

Можливість отримання у ПФУ окремої довідки про страховий стаж, зокрема, й у електронній формі через веб-портал електронних послуг, також є позитивною зміною, що спростить і прискорить порядок обчислення сум допомог, оскільки менше часу витрачатиметься на підрахунок стажу в «стандартних» випадках. Однак різні підходи до обчислення страхового стажу в попередні роки особам, які надають послуги (виконують роботи) за договорами ЦПХ, все ще викликають певні труднощі у страхувальників, оскільки дані ПФУ про страховий стаж слід інколи «коригувати», тож страхувальникам слід бути уважними.

Спрощення порядку обчислення середньої зарплати для визначення сум «лікарняних» і «декретних» відразу після затвердження у новій редакції Порядку № 1266 відзначено страхувальниками, як дуже прогресивну зміну. От тільки страхувальникам слід бути уважнішими при визначенні розрахункового періоду.


Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів

Будь ласка, введіть email
або Відмінити

Інші статті в категорії HR, менеджер з персоналу, рекрутинг Бухгалтерія, облік та податки