Корені кризи професіоналізму. Дозвілля VS Кар’єра

Корені кризи професіоналізму. Дозвілля VS Кар’єра

Ми, наскільки спостерігаю за різними колективами та особистостями, надто звикли до аматорства довкола, і зневажаємо інтелектуалізацію як шлях до цілісності духу, душі та тіла. Тому цікаво обговорювати тему професійності під різними кутами

Еврика! Зрозуміла один з механізмів поточної кризи професіоналізму, поки дискутувала з музейниками на тему призначення музею - дозвілля/пізнання.

Довелося тлумачити, що "Дозвілля - це дозвілля, вільний від роботи час. Пізнання у вільний від роботи час - теж дозвілля".

Саме так - пізнання у вільний від роботи час розширює межі особистості, відновлює та поповнює ресурси людини, але не робить її професіоналом у тій сфері, якою цікавляться під час дозвілля як дозвілля, а не навчання як частини менеджменту кар'єри.

І так, "форма дозвілля відрізняється від сегменту споживачів, але воно залишається дозвіллям, тобто має рекреаційну складову в собі, а тому аж ніяк не може викликати нудьгу.

Якщо хтось любить читати історичну літературу на дозвіллі, то не для того, аби засинати над сторінками книги". І істориком він від цієї своєї любові не стає.

Тому - інтерактивність та медійність музейних комунікацій.

Інша справа - про що ті комунікації, що лежить в їх основі - і тут вже про збереженість спадщини та про її дослідженість, а також про розуміння контекстів, сучасного артефакту та сучасного відвідувачу музею.

Тобто у ході вирішення актуального виклику - зробити інформацію доступною - необхідно вберегтися від примітивізації інформації, щоб не знищувати цінність професійності. Заохочення аматорів має підвищувати цінність майстрів, а натомість відбувається знецінення майстерності та професіоналізму, зростання дилетантизму.

Мабуть, варто переосмислити сенси доступності - чи має вона зводитися до відсутності будь-якої внутрішньої роботи особистості? Послуговуючись медичною метафорою - чи варто переводити здорових людей на внутрішньовенне харчування, чи залишаться вони після цього здоровими? 

Для чого взагалі взялися за розвиток доступності? Для інклюзії і добробуту чи для деградації та занепаду?


Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів

Будь ласка, введіть email
або Відмінити

Інші статті в категорії Культура, творчість Маркетинг, реклама, PR Саморозвиток