Тренинговым компаниям: Добавить тренингВойти
TRN.ua

Сучасний фінансовий світ для звичайної людини (1 частина)

Сучасний фінансовий світ для звичайної людини (1 частина)

Фінансова грамотність сьогодні – ключ до успіху не лише для бізнесу, а й пересічних громадян. На питання відповідає наш експерт з персональних та корпоративних фінансових програм Роман Савченко.

Фінансова грамотність сьогодні – ключ до успіху не лише для бізнесу, а й пересічних громадян. Розуміння ринкових механізмів та процесів, які керують валютними курсами – мінімум у сфері фінансів, яким повинен оволодіти кожен. Про те, чому курс долара знижується, а очікуване падіння цін не настає – розповідає наш експерт з персональних та корпоративних фінансових програм Роман Савченко. 

— Романе, хотіла б поговорити з Вами про те, як простій людині без економічної освіти орієнтуватися в сучасному фінансовому світі? Як зберегти свої заощадження? Раніше всі зберігали свої заощадження в іноземній валюті, але цього року курс впав і багато людей на цьому втратили. Що ви про це скажете?

— Так, ми всі звикли до того, що кожної осені курс зростав. Крім того, зростання цін в Україні завжди супроводжувалося зростанням курсу долара і багато хто помилково думав, що інфляція – це і є зростання курсу долара, однак це не так. Розберімося, що відбувалося раніше і що відбувається зараз?
У багатьох країнах існує дефіцит бюджету – Україна не виняток. Дефіцит бюджету означає, що грошей, які уряд збирає у вигляді податків і зборів, не вистачає для повного фінансування всіх видаткових статей. До видаткових статей відносять, в тому числі, і зарплати бюджетників, і витрати на будівництво доріг, і пенсії, і витрати на державну, так звану, «безкоштовну» медицину і т.д. Ось чому за кризових часів першими, хто відчував брак грошей в державі, були люди, які отримують заробітну плату з бюджету. Ці виплати просто затримували, тому що в скарбниці бракувало грошей на всіх. У таких випадках уряди залучають зовнішні позики. Тут пряма аналогія з сімейним бюджетом: якщо у вас різко скоротилися доходи, ви, або починаєте оплачувати свої витрати з великою затримкою, або позичаєте гроші, хоча прострочення платежу – це теж позичання, просто без згоди кредитора. І найправильніший варіант – скорочуєте витрати, наш уряд називає це реформами, але про це іншим разом.

Раніше довіри до нашої держави було мало (ступінь довіри в світі фінансів значить дуже багато, пізніше ми повернемося до цього) – ні населення країни, ні зовнішні кредитори не дуже бажали давати в борг Україні, тому держава продавала облігації внутрішньої позики самій собі – їх випускав уряд, а викупляв НБУ шляхом додаткової емісії гривні. Що при цьому відбувалося: оскільки населення і бізнес гроші в борг державі не давали, на ринок просто надходила додаткова сума гривні, а далі вже спрацьовували ринкові механізми. Що відбувається на ринку, якщо, припустимо, завезли велику партію яблук, яких і до того було досить, а кількість покупців залишилася колишньою? Звісно, продавці, побоюючись, що вони не продадуть товар, починають знижувати ціну. У ситуації з грошима картина та сама: обсяг долара на ринку залишився той же, а кількість гривні збільшувалася – тому, ціна гривні в доларах падала.

З цінами на продукти відбувалася інша ситуація. Уявіть собі, що яблук на ринку обмежена кількість, а попит зростає. Що роблять в цьому випадку продавці? Звісно, піднімають ціни. Чому в новинах ми часто чуємо про зростання або падіння виробництва? Тому що це той самий обмежувач кількості яблук на ринку. Якщо обсягу виробництва в країні недостатньо, щоб задовольнити попит, ціни зростають до тих пір, поки попит не знизиться до рівня виробництва – це ринковий механізм. До речі, коли держава втручається в економіку і забороняє збільшувати ціни, виникає дефіцит товару. Всі ми пам’ятаємо перебої з цукром та хлібом, навіть, в пострадянські часи.

— Не зовсім зрозуміло. Виходить, що гроші друкували і людям видавали заробітні плати, вони на ці гроші купували валюту. А чому попит зростав, адже більшість людей багатшими не ставали?

— Правильно, більшість людей багатшим не ставали, попри те що заробітна плата, номінально, росла. Просто зростання цін завжди випереджало зростання заробітної плати. Отримавши заробітну плату, людина все одно її витрачала на життя або відкладала у валюті. Так влаштована людина, що їй все одно хочеться більше (порівняйте побут ваших бабусь-дідусів і ваш, скільки речей було у них – і скільки у вас, як часто вони подорожували, навіть, як часто їли м’ясо і хліб з маслом, не кажучи вже про гаджети, розваги та автомобілі). Ми живемо в еру економіки споживання, але це окрема тема. Суть у тому, що потреби населення постійно зростають, отже, з такою ж швидкістю має зростати виробництво. Але, в нашій країні воно не росло (навіть падало в 90 ті) і не росте так. Саме тому, багато імпортуємо, навіть яблука, в буквальному сенсі. А імпортні товари ми купуємо за валюту, підвищуючи попит на неї.

Взагалі, ми повинні продавати на експорт (в грошах) більше або стільки ж, щоб валютні надходження від експорту покривали валютні виплати на імпорт – це називається торговий баланс. Якщо імпорт більше експорту – торговий баланс від’ємний, це впливає на підвищення курсу, і навпаки.
Резюмуємо: попит зростає завжди, стримує його тільки загальна кількість грошей у населення країни. Якщо вся країна виробила і продала товару на суму, що дорівнює тій, яку вся країна отримала «на руки» у вигляді особистого доходу, то обсяг виробництва в країні відповідає обсягу попиту і ціни не ростуть. Однак, якщо країна виробила менше, ніж отримали люди «на руки», ціни ростуть.

— Навіщо ж тоді друкувати додаткові гроші, якщо це призводить до зростання цін, а люди багатшим не стають?

— Насправді, гроші друкують всі, навіть розвинені країни. Але в розвинених країнах це роблять не для латання дірок, а для стимулювання економіки. Прогнозоване і помірне зростання цін вигідне виробникам і це стимулює розвиток виробництва. У нашій країні економіка не працювала і не працює правильно. Чому? На це впливають три фактори.
Перший: в лихі 90-і відбулося значне розшарування суспільства, 1% – 5% населення країни стало супербагатими, інші – бідними. Всі свої заощадження, зважаючи на нестабільність в нашій країні, бідні люди зберігали в доларах «під ліжком», багаті – в доларах за кордоном. Тобто, гроші або витікали з країни, або заморожувалися «під ліжком». Уявіть собі, що ви годуєте когось, а він замість того, щоб їсти їжу, ховає її під ліжко і кричить, що він голодний. Ось така абсурдна ситуація в країні відбувалася.
Другий фактор – це завищені бюджети, як наслідок неефективного керування державою та корупції. Попередній уряд лише у 2015 році запровадив систему «Prozorro», яка призначена вирішити проблему із завищеними бюджетами. Задача теперішнього уряду, впровадити реформи, які підвищать ефективність керування державою, та знизять рівень корупції в державі.
Третій фактор: коли економіка в занепаді, обсяги виробництва і прибутку підприємств в країні падають, держава недоотримує надходження від податків – і це теж має істотний вплив на дефіцит бюджету. Як закривали дефіцит бюджету, ми вже обговорювали.

— Зрозуміло.

Компания: Development Training & Consulting (все статьи компании)
Добавить комментарий
Ваше имя, компания:
Комментарий:
не более 1000 символов (введено: 0)
Эл. почта:
 или Отменить
См. также
Конфликты – двигатель прогресса в отношениях, ACTION, бюро технологий роста
П’ять типів порівнянь даних за Желязни, Development Training & Consulting
Самая топовая причина разводов и измен, Формула любви
Как выучить французский самостоятельно?, Национальный, бизнес-центр
Что такое активные продажи и как использовать их в торговле, Национальный, бизнес-центр
Перейти к списку всех статей
TRN.ua
Главная страница
Обратная связь
Помощь
Тренинговым компаниям
Тренинги и семинары
Тренинговые компании
Тренеры
Новости
Статьи
Услуги сайта
Статистика сайта
О проекте
Контакты
Условия использования
© TRN.ua — тренинги в Украине.
Сделано в компании «Реактор».