Найкращий тип візуалізації за Желязни

Найкращий тип візуалізації за Желязни

Процес вибору найкращого типу візуалізації за методологією Джина Желязни, що широко використовується практиками з моменту виходу першого англомовного видання книги «Скажи це за допомогою діаграм» в 2001 році.

Кожному з п’яти типів порівнянь даних за Желязни відповідає 1-2 найкращих типи діаграм: секторна, звичайна гістограма (стовпчики по горизонталі), стовпчаста (стовпчики по вертикалі), лінійчата та точкова. 

В українських конторах та міжнародних офісах сформувалися потужні секти прихильників секторних діаграм, які використовують цей тип візуалізації без упину. Хоча вже 20 років тому (!) Желязни підкреслював, що така популярність абсолютно невиправдана і секторні діаграми мають використовуватися лише для покомпонентного порівняння (до 5% діаграм).

Новіші дослідження взагалі рекомендують відмовлятися від секторної діаграми, а гуру візуалізації Едвард Тафт навіть стверджує, що єдина гірша візуалізація, ніж секторна діаграма, це декілька секторних діаграм. Секторні діаграми популярні, тому що кожен розуміє, що вони мають передати (різні частини цілого), але людському оку набагато складніше порівняти сектори (особливо, коли скибочки стають дуже тонкими), ніж порівняти довжину або висоту стовпчиків.

Для позиційного порівняння найкраще підходить звичайна гістограма, де можна розміщувати елементи у потрібній послідовності (за алфавітом, за зростанням тощо), додавати шкалу або цифри на кінцях, а для підкреслення ключового елементу можна виділити його кольором або додати одну цифру в кінці. На жаль, звичайна гістограма застосовується мало, хоча це найгнучкіший тип і має включати до 25% діаграм.

Для порівняння в часі використовують стовпчасту (коли спостережень небагато) або лінійчату (коли спостережень багато) діаграму. На думку Желязни, стовпчаста і лінійчата діаграми мають використовуватися у половині всіх випадків. Стовпчаста діаграма більше підходить для точного відображення окремих значень, в той час як лінійчата краще показує загальну тенденцію. Лінійчата діаграма є однією з найпоширеніших, оскільки компактно показує як змінювався параметр в часі. Але не включайте забагато рядів в одну лінійчату діаграму, щоб не отримати «спагетті-діаграму». Краще побудувати декілька окремих графіків, щоб порівняти ключовий ряд. Точкові діаграми можуть складати до 10% випадків, а решта візуалізацій можуть бути комбінації декількох типів.

Частотне порівняння показує скільки значень певного параметру потрапляє в послідовні діапазони (у 25% випадків вантажі доставляються за 3 і менше днів) або ймовірність (з ймовірністю 20% вік співробітника буде 20-30 років). Для частотного порівняння використовують тип діаграми, який в україномовній версії Excel чомусь називається стовпчастою діаграмою, хоча з точки зору статистики ми будуємо гістограму, сума елементів якої дорівнює 100%. Такі «справжні» гістограми можна побудувати для великих масивів даних, використовуючи зведені таблиці або Пакет аналізу.

Для кореляційного порівняння використовують точкову діаграму для визначення потенційної залежності між двома змінними між значеннями по горизонталі і вертикалі. Наприклад, при наявності позитивної лінійної залежності точки концентрувалися б вздовж лінії, що йде від лівого нижнього до правого верхнього кута. За відсутності залежності точки були б розпорошені без певної тенденції.

Ви можете попрактикуватися у виборі типу порівняння та багатьох інших прикладах застосування сучасної візуалізації даних, прослухавши мій короткий та інформативний курс, та отримати міжнародній сертифікат UDEMY.

Блог Максима Обрізана: https://obrizan.org/blog/


Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів

Будь ласка, введіть email
або Відмінити

Інші статті в категорії IT, програмування, розробка Project management, управління проектами Бізнес освіта, MBA