Нові горизонти: як працює Горизонт-2020 для українців

Рамочная программа ЕС по исследованиям и инновациям Горизонт-2020 - крупнейшая программа Еврокомиссии с бюджетом 80 млрд. евро. Какие возможности она предоставляет украинцам?

У березні Україна приєдналася до рамкової програми Євросоюзу з досліджень та інновацій «Горизонт-2020». На це покладали великі сподівання, але зрештою з’ясувалося, що українська наукова, освітня й бізнесова спільнота далека від розуміння «нових горизонтів» і – відповідно відкривати їх поки що не поспішає. Що це за програма та з чим її може «з’їсти» підприємець і науковець, які вигоди може отримати Україна від цього і які ризики – в разі, якщо програма не запрацює повною мірою, розповів журналу «РоботодавецЬ» президент польської Фундації  «Центральноєвропейська Академія навчань та Сертифікації» (CEASC) Микола СМОЛІНСЬКИЙ.

 Три кити

 – Програма ЄС «Горизонт-2020» створена з метою зміцнення конкурентоспроможності об`єднаної  Європи у глобальному вимірі, її економічного зростання та створення нових робочих місць. Це восьма рамкова програма з досліджень та інновацій. «Горизонт-2020» об’єднує Рамкову програму з досліджень та інноваційного розвитку (РП), Рамкову програму конкурентоспроможності та інновацій (СІР) та Європейський інститут інновацій та технологій (ЕІТ). Загальний бюджет програми до 2020 року становить 80 млрд євро, і розрахований на фінансування трьох напрямів.

– Яких саме?

– У першу чергу, це напрям Excellent Science, тобто передова наука. Компонент спрямований на зміцнення наукової бази Євросоюзу, підтримку стабільного потоку досліджень світового рівня для забезпечення глобальної конкурентоспроможності Європи. Необхідність розгортання цього компоненту продиктована бажанням європейців залучати найкращих науковців світу, а отже, він спрямований на підтримку інноваційних, проривних ідей, розвитку талантів і надання науковцям доступу до пріоритетної дослідницької інфраструктури. Ще один напрям – Industrial Leadership – індустріальне лідерство. Ця частина програми спрямована на те, щоб зробити Європу найбільш привабливим місцем для інвестицій у наукові дослідження та інновації на замовлення бізнесу.

– Тобто орієнтований на промисловість?

– Так, напрямок забезпечить основні інвестиції в ключові промислові технології, надасть європейським компаніям максимальні можливості подальшого розвитку, забезпечуючи їх достатнім рівнем фінансування, та допоможе інноваційним малим та середнім підприємствам вирости до провідних світових компаній. Пріоритетними напрямками, які фінансуватимуться в рамках компоненту Industrial Leadership будуть інформаційно-комунікаційні технології, нанотехнології, розробка новітніх матеріалів, біотехнології, передові виробничі технології, космічні технології. Нарешті, третій напрямок – Societal Challenges, що означає «суспільні виклики».

– Що ж це за виклики?

– Цей напрям відповідає пріоритетам політики в рамках стратегії «Європа 2020» та викликам, які стають перед громадянами Європи та інших країн світу. Підхід, що базується на викликах, об’єднає ресурси та інформацію з різних областей, технологій та дисциплін, включаючи соціальні та гуманітарні науки. За рахунок цього компонента фінансуватимуться роботи, спрямовані на охорону здоров’я, демографічні зміни та добробут, безпеку продуктів харчування, стійке сільське господарство, морські дослідження та біоекономіку, безпечне, чисте та раціональне використання енергії,  «зелений» та інтегрований транспорт. Тут також орієнтація на ефективне використання ресурсів та сировини, самодостатні, інноваційні та захищені суспільства. Як бачите, програма дуже потужна і спрямована на вирішення загальноєвропейських проблем.

Тримайте курс на інновації

– Власне, а які можливості відкриваються для українців у рамках програми «Горизонт-2020»?

– Я так докладно зупинився на компонентах, щоб читачам стало зрозуміло – прогресивні дослідники, представники інноваційного бізнесу і колективи, які працюють над питаннями соціальних викликів, можуть розраховувати на фінансування їх діяльності в рамках програми, участь у загальноєвропейських проектах, унікальне обладнання і технології. Основною перевагою є те, що ресурси виділяються для забезпечення реалізації дійсно інноваційних ідей. Не настільки важливо, чи маєте ви науковий ступінь, певну кількість успішних бізнес-проектів або досягнення у суспільній сфері. Якщо вашу ідею визнано перспективною – ви отримуєте фінансування. Звісно, необхідно правильно оформити проектну заявку, цьому ми навчаємо людей на наших тренінгах, у форматі другої вищої освіти, але новаторська ідея цінується понад усе. Тому зараз надзвичайно важливо організувати відкриту потужну комунікацію на національному рівні з виявлення людей і колективів, які мають такі ідеї. З метою їх об’єднання і створення кількох глобальних проектів національного або європейського рівня, в найкращому випадку – світового. Поки що системної роботи в цьому напрямку не проводиться.

– До чого це може призвести?

– Україна вже у 2016 році повинна зробити перший внесок до фонду програми, і це немаленькі кошти – він становитиме близько 35-36 млн євро. Враховуючи економічну кризу, для нашої країни це буде велике навантаження на бюджет. Звісно, ці кошти ми повинні повернути у вигляді фінансування напрацювань українських дослідників. Але якщо країна не презентує конкурентоспроможних проектів, витрати можуть виявитися безповоротними. Прецеденти відомі.

– Словом, відсидітися «на лавці запасних» не вдасться?

– З економічної точки зору, пасивність нам просто невигідна. Отже, насамперед маємо зосередитися на виявленні дійсно інноваційних ідей і побудові узгодженої схеми оптимальної участі України у проекті.

Допоможуть стати міжнародними

– А чи дотична до процесу освоєння програми ваша фундація?

– На даний момент фундація CEASC залучена до організації мережі проектних офісів на базі провідних українських університетів. Ми співпрацюємо у цьому напрямку із ГО «Ліга розвитку науки», готуючи професійних консультантів, які зможуть працювати у таких проектних офісах і повністю супроводжувати процедуру подачі проектних заявок. Справа просувається не настільки швидко, як нам хотілося б, проте це конструктивна системна робота, яку треба було розпочати вже давно. Коли мережа проектних офісів з’явиться, будь-який дослідник зможе звернутися туди по консультаційну підтримку. Вам допоможуть написати і подати проектну заявку. До речі, Україна приєдналася до програми на тому етапі, коли бюрократичні перешкоди європейською стороною знижені до мінімуму.

– А які справи з експертизою ідей?

– Нині основна задача – виявлення інноваційних ідей та їх експертиза на рівні проектного офісу – вирішена бути не може. І тут ми сподіваємося на залучення до процесу українського бізнесу. Бізнес-середовище набагато динамічніше, ніж академічне, його представники мислять категоріями конкретних результатів. Дозволю собі цитату: «Флагманська ініціатива Інноваційного Союзу містить зобов’язання забезпечити активну участь малих та середніх підприємств в програмі «Горизонт-2020». Малі та середні підприємства мають значний інноваційний потенціал, достатню динамічність для здійснення революційних технологічних проривів та виведення на ринок інноваційних послуг. Удосконалення підходу до малих та середніх підприємств, включаючи посилення участі мікропідприємств, є життєво необхідним для програми «Горизонт-2020», якщо ця програма має намір допомогти компаніям, які зараз швидко розвиваються, стати міжнародними».

– То кому, врешті-решт, найбільш вигідний «Горизонт-2020» в Україні?

– Гадаю, із вищесказаного було б логічно зробити висновок: якщо у бізнес-середовищі знайдуться люди, які візьмуть на себе пошук інноваторів, експертизу ідей, їхнє проектне оформлення та створення венчурних підприємств, вони отримають і фінансування, і потужну підтримку для виведення таких компаній на міжнародний рівень. Для багатьох бізнесменів це може стати приводом для диверсифікації діяльності і квитком до вищої ліги світових ділових кіл.