Навички фасилітатора: уміння слухати – 18 технік

Роль фасилітатора – допомогти думати найкращим чином. Його функції: залучати до повноцінної участі, сприяти взаєморозумінню, стимулювати прийняття взаємоприйнятних рішень, культивувати почуття відповідальності.

Ділимося навичками, які роблять фасилітатора ефективним:

1. Повага до різних стилів спілкування - які наші межі терпимості до стилів.

2. Перефразування /повторення своїми словами – даємо зрозуміти, що почули,підтверджуємо право на думку.

3. Розпитування /уточнення - прояснення суті, допомога учаснику у висловленні ідеї. 

4. Віддзеркалення /говоримо просто тими ж словами, що сказала людин - це покращує роботу недавно сформованих груп, а також груп, що раніше не працювали з фасилітатором, допомагає побудувати довіру. Прискорює темп повільних дискусій.

5. Збір ідей /виписали, обрали, пішли далі. На певному етапі: давайте висловимо ідеї – і записуємо їх списком.

6. Стекінг - процес, який допомагає висловитися по черзі. Яякщо декілька людей хочуть висловитися одночасно - хто хотів висловитись з цього приводу…, встановлюємо черговість до 5-6… потім даємо в цій послідовності висловитись і тільки  після цього знову – хто ще бажає висловитися. 

7. Трекінг - відслідковування декількох ліній обговорення – розгалуження ідей. Потім організувати іх обговорення – групи чи пари чи послідовність тем.

8. Підбадьорення /у кого ще є приклади? Хто ще бажає поділитися? Щоб дати простір висловитися та запросити до діалогу.

9. Врівноваження /напрямок дискусії часто задається першими декількома людьми, фасилітатор допомагає розширити  дискусію -чи є інші погляди на це питання?

10. Розговорити мовчунів.

11. Визнання почуттів - я розумію, що ви гніваєтесь…

12. Прийняття - будь-яка точка зору має право на існування, визнати існування різних думок без переходу на будь-який бік.

13. Емпатія - спробувати представити себе на місці іншої людини: «Можу собі уявити, як вас складно говорити на цю тему в цій групі».

14. Навмисне мовчання, ПАУЗА - важливо зупинитися, це часто викликає тривогу: «давайте зробимо паузу, щоб всі ми почули та зрозуміли що саме відбувається».

15. Лінкування - як те, про що ви зараз говорите відноситься до того, про що ми зараз обговорюємо? Учасник озвучує зв'язок – який можливо неочевидний для інших учасників чи для нього самого.

16. Пошук точок перетину - коли поляризується дискусія треба знайти щось спільне, щось неочевидне, проте об'єднуюче.

17. Слухання при наявності своєї точки зору - позначити ту чи іншу позицію виходячи з конкретних ролей менеджера (техніка зміна капелюхів). Коли фасилітатор є також лідером групи, керівником. 

18. Підведення підсумків - резюме та узагальнення, перефразування, назва своїми словами усього, що було.

Джерело - Сэм Кейнер. «Руководство фасилитатора. Как привести группу к принятию совместного решения»