Працівник працює за підсумованим обліком робочого часу на 0,25 окладу

Чи покладається на роботодавця чи працівника відповідальність, якщо останній не допрацював своєї норми, встановленої за обліковий період?

Як роз’яснює Інспекція з праці, невиконання встановленої норми тривалості робочого часу, незалежно від причин, пропорційно зменшує розмір оплати праці. За наявності провини роботодавця в цьому не виключається висування працівником вимоги до роботодавця про оплату недопрацьованого часу відповідно до правил простою або у вищому розмірі.
Час простою не з вини працівника за підсумованого обліку робочого часу оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду/окладу (ст. 113 КЗпП) і є мінімальною державною гарантією (з урахуванням частини другої ст. 12 Закону про оплату праці).
Оформлюється та оплачується невідпрацьований час працівником як простій у кінці облікового періоду та за наявності такої норми, зазначеної в колдоговорі.
Отже, відповідальності згідно з чинним законодавством не передбачено, лише покарання «гривнею». Тобто якщо працівник не відпрацював норми робочого часу, він отримує оплату за фактично відпрацьований час, а якщо роботодавець не забезпечив його роботою, він оплачує простій працівнику.

Джерело: Журнал "Кадровик України"