Чи існують особливості надання відпусток працівникам-сумісникам?

Відповідно до ст. 2 Закону про відпустки працівники, які працюють за сумісництвом на тому самому або іншому підприємстві, мають право на відпустку без жодних обмежень.

Існують деякі особливості надання відпусток:

•     щорічна відпустка повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи за сумісництвом на цьому підприємстві за бажанням працівника може бути надана одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Якщо працівник працює на іншому підприємстві, підставою для надання йому відпустки є довідка з основного місця роботи із зазначенням у ній періоду та тривалості відпустки;
•     щорічні відпустки бажано надавати працівникам-сумісникам за затвердженим графіком відпусток (місяць надання відпустки погоджується з працівником);
•     якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи перевищує тривалість відпустки за сумісництвом, то згідно з п.14 частини першої ст.25 Закону про відпустки працівнику-суміснику (за його заявою) обов’язково має бути надана відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
•    заробітна плата за час щорічної відпустки (або компенсації за невикористану відпустку) на роботі за сумісництвом нараховується, виходячи із середньої заробітної плати працівника-сумісника;
•    згідно зі ст. 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата. Працівникам, які працюють за сумісництвом, оплата навчальних відпусток не передбачена. Тому на період відпустки у зв’язку з навчанням, що надається за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом за п.14 частини першої ст.25 Закону про відпустки має бути надана відпустка без збереження заробітної плати (на підставі заяви працівника).

Джерело : Журнал "Кадровик України"