Тренинговым компаниям: Добавить тренингВойти
TRN.ua
семинар

Механізми SQUEEZE-OUT та SELL-OUT — Нові можливості для управління акціонерним товариством особливості перехідного періоду застосування механізму

Организатор:
INCON, информ-консалтинг
Продолжительность: 8 часов
Стоимость: 2850 грн
Знижкі постійним клієнтам
Тренеры:
Либанов Максим Александрович
Шади Саад Шади Саад
Дата и место проведения:
10.10.18, начало в 09:30
Киев, м.Київ (ст.м. «Майдан Незалежності») Готель "Козацький" Конференц-зал

Целевая аудитория

главные бухгалтера, бухгалтера, юристы, руководители предприятий.

Программа

Механізм squeeze-out. Домінуючий контрольний пакет акцій. Обов’язковий продаж акцій міноритарними акціонерами. Механізм sell-out. Обов’язковий викуп акцій міноритарних акціонерів. Новий порядок визначення ринкової вартості акцій. Відповідальність за порушення порядку обов’язкового продажу чи викупу акцій. Рахунок умовного зберігання (ескроу). Розрахунки із застосуванням рахунку ескроу. Оплата акцій міноритарних акціонерів власником домінуючого контрольного пакету акцій.

БЛОК 1. Механізм squeeze-out – обов’язковий продаж міноритарними акціонерами акції на вимогу власника домінуючого контрольного пакету акцій. Порядок визначення ринкової вартості акцій при їх обов’язковому продажі. Особливості перехідного періоду застосування механізму squeeze-out.

1. Що таке домінуючий контрольний пакет акцій? Яка його величина та юридичне значення?

2. Якими правами наділений власник домінуючого контрольного пакету акцій?

3. За яких умов право публічної вимоги про продаж акцій належить декільком особам? Чи можливе об’єднання декількох акціонерів з метою набуття права на реалізацію механізму squeeze-out?

4. Яким чином відбувається набуття домінуючого контрольного пакету акцій спільними зусиллями декількох осіб, які не є пов’язаними між собою? Які особливості укладення договору про спільні дії щодо набуття домінуючого контрольного пакету акцій? Чи можуть сторони договору уповноважити одну із сторін на вчинення правочинів щодо набуття акцій товариства для реалізації механізму squeeze-out?

5. Хто такі афілійовані особи? Чи враховуються акції афілійованих осіб при обчисленні величини домінуючого контрольного пакету акцій?

6. Яким чином відбувається опосередковане набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій?

7. Які варіанти опосередкованого набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій існують?

8. Яким чином здійснюється повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій? Чи потрібно розкривати структуру власності набувача домінуючого контрольного пакету акцій? У якому випадку повідомляється структура власності афілійованих осіб набувача домінуючого контрольного пакету акцій?

9. Яким чином та де оприлюднюється повідомлення про набуття особою права власності на домінуючий контрольний пакет акцій?

10. Яким чином визначається ціна обов’язкового продажу акцій міноритарних акціонерів за процедурою squeeze-out? У якому випадку можливе визначення ринкової вартості акцій оцінювачем? Коли ринкова вартість акцій дорівнює найвищій ціні їх придбання за останні 12 місяців?

11. На яких засадах базується європейських підхід до визначення ціни обов’язкового продажу акцій міноритарних акціонерів?

12. Які особливості визначення ціни обов’язкового продажу акцій міноритарних акціонерів у разі попереднього порушення особою порядку набуття контрольного пакету акцій або значного контрольного пакету акцій? Чи подвоюється у разі такого порушення ціна обов’язкового продажу акцій?

13. Протягом якого строку товариство затверджує ринкову вартість акцій, які підлягають обов’язковому продажу на вимогу власника домінуючого контрольного пакету акцій? Хто уповноважений на затвердження ринкової вартості акцій?

14. Протягом якого строку та за яких умов власник домінуючого контрольного пакету акцій має право надіслати товариству публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій міноритарних акціонерів? Чи передбачається можливість поновлення пропущеного строку для пред’явлення публічної безвідкличної вимоги?

15. Яку інформацію повинна містити публічна безвідклична вимога про придбання акцій міноритарних акціонерів? Чи затверджено типову форму публічної безвідкличної вимоги?

16. Чи можуть міноритарні акціонери відмовитися від продажу належних їм акцій заявнику публічної безвідкличної вимоги?

17. Яким чином заявник публічної вимоги оплачує акцій міноритарних акціонерів?

18. Протягом якого строку власник домінуючого контрольного пакету акцій повинен оплатити акції міноритарних акціонерів? Які наслідки неоплати заявником публічної вимоги акцій міноритарних акціонерів?

19. Чи можлива процедура squeeze-out у разі смерті акціонера? Кому заявник публічної вимоги перераховує кошти у разі смерті акціонера-фізичної особи або припинення акціонера-юридичної особи?

20. Який вид банківського рахунку використовується для розрахунків із міноритарними акціонерами при реалізації процедури squeeze-out? Коли заявник публічної вимоги має відкрити рахунок для оплати акцій міноритарних акціонерів?

21. Які дії Центрального депозитарію цінних паперів після отримання публічної безвідкличної вимоги? Яким чином складається перелік акціонерів, які зобов’язані здійснити продаж належних їм акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакету акцій?

22. Хто повинен надіслати усім акціонерам, акції яких підлягають обов’язковому продажу, копію публічної безвідкличної вимоги?

23. Яким чином банк отримує інформацію про акціонерів, яким належить виплатити кошти за продані ними акції?

24. Протягом якого строку після оплати заявником публічної вимоги акцій міноритарних акціонерів відбувається переведення прав на оплачені акцій на рахунок заявника вимоги? Хто забезпечує переведення прав на продані акції із рахунків міноритарних акціонерів на рахунок заявника публічної вимоги? Хто повідомляє про факт перерахування мажоритарним акціонером грошових коштів за акції, продані міноритарними акціонерами?

25. Протягом якого строку акціонери, акції яких продані за процедурою squeeze-out, повинні звернутися до банку для отримання коштів за продані акції? Якими способами банк здійснює перерахування коштів міноритарним акціонерам після завершення процедури squeeze-out?

26. Чи потрібно для здійснення процедури squeeze-out залучати професійного торгівля цінними паперами або отримувати ліцензії чи інші документи дозвільного характеру?

27. Чи може власник домінуючого контрольного пакету акцій придбати акцій міноритарних акціонерів, на які накладено арешт або інші обтяження? Чи перешкоджає обтяження акцій товариства реалізації мажоритарним акціонером процедури squeeze-out? Чи має публічна безвідклична вимога домінуючого мажоритарного акціонера пріоритет над іншими обтяженнями акцій?

28. Що відбувається з обтяженнями, встановленими щодо акцій, які придбані мажоритарним акціонером за процедурою squeeze-out?

29. Яким чином встановлюється обтяження майнових прав на грошові кошти, які отримані міноритарним акціонером після завершення процедури squeeze-out?

30. Чи потрібна згода обтяжувача на заміну предмета обтяження у разі придбання власником домінуючого контрольного пакету акцій, які були предметом обтяження?

31. Хто компенсує витрати акціонерного товариства при реалізації механізму squeeze-out?

32. Які переваги механізму squeeze-out для міноритарного та мажоритарного акціонера, а також акціонерного товариства?

33. Чи можуть учасники приватного акціонерного товариства прийняти рішення про незастосування механізму squeeze-out та скасувати обов’язковий продаж акцій міноритарних акціонерів на вимогу власника домінуючого контрольного пакету акцій? Яким чином може бути прийняте таке рішення? Яка кількість голосів учасників приватного акціонерного товариства необхідна для цього?

34. Яким чином Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за належним проведенням процедури squeeze-out? Які заходи впливу до недобросовісних акціонерів може застосувати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку?

35. Які наслідки недобросовісного проведення власником домінуючого контрольного пакету акцій процедури squeeze-out? Яким чином обмежується право голосу недобросовісного мажоритарного акціонера, який порушив права міноритарних акціонерів?

36. Які особливості дворічного перехідного періоду застосування механізму squeeze-out? Коли цей перехідний період почався та коли закінчиться?

37. Які можливості для власника домінуючого контрольного пакету акцій надає перехідний період застосування механізму squeeze-out?

38. Який порядок повідомлення про намір застосувати процедуру squeeze-out передбачений протягом перехідного періоду?

39. Які правила визначення ціни обов’язкового продажу акцій міноритарних акціонерів застосовуються протягом перехідного періоду? Як вони відрізняються від правил, за якими буде визначатися ринкова вартість акцій з 04 червня 2019 року?

40. Протягом якого строку власник домінуючого контрольного пакету акцій повинен надіслати товариству публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій міноритарних акціонерів впродовж дії перехідного періоду? Чи передбачається можливість поновлення пропущеного строку для пред’явлення публічної безвідкличної вимоги?

БЛОК 2. Механізм sell-out – обов’язковий викуп акцій міноритарних акціонерів власником домінуючого контрольного пакету акцій. Порядок визначення ринкової вартості акцій при обов’язковому викупі акцій міноритарних акціонерів.

1. За яких умов міноритарний акціонер може пред’явити вимогу про обов’язковий викуп належних йому акцій власником домінуючого контрольного пакету акцій?

2. Які вимоги до акцій, що підлягають обов’язковому продажу за процедурою sell-out?

3. Чи може власник домінуючого контрольного пакету акцій відмовитися від придбання акцій міноритарного акціонера, який ініціював процедуру sell-out?

4. Яким порядок пред’явлення міноритарним акціонером вимоги про викуп належних йому акцій? Яку інформацію повинна містити вимога про обов’язкове придбання акцій?

5. Протягом якого строку товариство затверджує ринкову вартість акцій, які підлягають обов’язковому викупу власником домінуючого контрольного пакету акцій? Хто уповноважений на затвердження ринкової вартості акцій?

6. Яким чином визначається ціна обов’язкового придбання акцій на вимогу міноритарних акціонерів? У якому випадку можливе визначення ринкової вартості акцій оцінювачем? Коли ринкова вартість акцій дорівнює найвищій ціні їх придбання за останні 12 місяців?

7. На яких засадах базується європейських підхід до визначення ціна обов’язкового придбання акцій на вимогу міноритарних акціонерів?

8. Протягом якого строку власник домінуючого контрольного пакету акцій має оплатити акції міноритарного акціонера, який пред’явив вимогу про їх обов’язковий викуп?

9. Яким способом відбувається оплата акцій за процедурою sell-out?

10. Чи можливе ініціювання міноритарним акціонером процедури sell-out, якщо власник домінуючого контрольного пакету акцій подав публічну безвідкличну вимогу та розпочав процедуру squeeze-out?

11. Хто компенсує витрати акціонерного товариства при реалізації механізму sell-out?

12. Які переваги механізму sell-out для міноритарного та мажоритарного акціонера, а також акціонерного товариства?

13. Чи можуть учасники приватного акціонерного товариства прийняти рішення про незастосування механізму sell-out та скасувати обов’язковий викуп акцій на вимогу міноритарних акціонерів? Яким чином може бути прийняте таке рішення? Яка кількість голосів учасників приватного акціонерного товариства необхідна для цього?

14. Яким чином Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за належним проведенням процедури sell-out? Які заходи впливу до недобросовісних акціонерів може застосувати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку?

15. Які наслідки недобросовісного проведення власником домінуючого контрольного пакету акцій процедури sell-out? Яким чином обмежується право голосу недобросовісного мажоритарного акціонера, який не задовольнив вимоги міноритарних акціонерів про обов’язкове придбання їх акцій?

БЛОК 3. Рахунок умовного зберігання (ескроу) – безпечний та надійний інструмент розрахунків при проведенні інвестиційних операцій. Особливості використання рахунку ескроу при розрахунках із міноритарними акціонерами.

1. Що таке рахунок умовного зберігання (ескроу)?

2. Яке призначення рахунку умовного зберігання (ескроу)?

3. У яких сферах розрахунки за допомогою рахунку умовного зберігання (ескроу) є доцільними?

4. Які документи подаються банку для відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу)?

5. На якій підставі банк відкриває клієнту рахунок умовного зберігання (ескроу)?

6. Який зміст договору рахунку умовного зберігання (ескроу)? Хто є сторонами договору рахунку умовного зберігання (ескроу)?

7. Які операції можна здійснювати за рахунком умовного зберігання (ескроу)?

8. За яких умов та у який строк банк зобов’язаний перерахувати бенефіціару суму коштів, що знаходиться на рахунку умовного зберігання (ескроу)?

9. Яким чином банк перевіряє документи, що підтверджують право бенефіціара на отримання грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу)?

10. За яких умов банк має право відмовити бенефіціару у перерахуванні грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу)?

11. У яких випадках сума коштів, що знаходиться на рахунку умовного зберігання (ескроу), підлягає поверненню володільцю рахунку?

12. Чи можна обов’язок щодо перевірки настання підстав для перерахування коштів бенефіціару або повернення коштів володільцю рахунку покласти на третю особу?

13. Чи можна розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу)?

14. Чи допускається звернення стягнення або накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), за зобов’язаннями володільця рахунку або бенефіціара?

15. Чи допускається звернення стягнення або накладення арешту на право вимоги володільця рахунку або бенефіціара щодо виплати грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу)?

16. Чи можливі зміни до договору рахунку умовного зберігання (ескроу) без згоди бенефіціара? У яких випадках згода бенефіціара на зміни до договору рахунку умовного зберігання (ескроу) є обов’язковою?

17. Яким чином та у яких випадках відбувається закриття рахунку умовного зберігання (ескроу)? Куди перераховують грошові кошти після закриття рахунку умовного зберігання (ескроу)?

18. Чи включаються грошові кошти, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), до ліквідаційної маси у разі визнання володільця рахунку банкрутом?

19. Яким чином рахунок умовного зберігання (ескроу) використовується при оплаті вартості акцій міноритарних акціонерів у рамках механізму squeeze-out?

20. Чи зобов’язаний власник домінуючого контрольного пакету акцій для реалізації процедури squeeze-out відкрити рахунок умовного зберігання (ескроу)?

21. Які переваги від використання рахунку умовного зберігання (ескроу) для міноритарних акціонерів при обов’язковому продажі їх акцій?

22. Хто може бути бенефіціаром рахунку умовного зберігання (ескроу) за процедурою squeeze-out?

23. На підставі яких документів банк перераховує міноритарним акціонерам кошти, що внесені мажоритарним акціонером на рахунок умовного зберігання (ескроу)?

24. Хто несе витрати, пов’язані з відкриттям та обслуговуванням рахунку умовного зберігання (ескроу), у разі застосування механізму squeeze-out?

25. Чи може банк здійснювати будь-які утримання із коштів, що виплачуються міноритарним акціонерам за продані ними акції з рахунку умовного зберігання (ескроу)?

Дополнительная информация

відповіді на запитаняя (в т.ч. індивідуальні та надіслані заздалегідь)/
ексклюзивні аналітичні матеріали/
обід в ресторані/
кава-брейки/
набір ділових аксесуарів/
сертифікат/
Кожен учасник отримає бухгалтерський комплект документів/

Контактная информация
Компания: Контактное лицо:
Марина
Телефон:
(044) 587-63-00, (097) 549-18-83 Показать
Добавить комментарий
Ваше имя, компания:
Комментарий:
не более 1000 символов (введено: 0)
Эл. почта:
Проверочный код:
5 английских букв:
 или Отменить
Другие тренинги в категориях: Бухгалтерия, аудит, налогообложение, Логистика, таможня, ВЭД, Право, юриспруденция
Партнеры сайта
TRN.ua
Главная страница
Обратная связь
Помощь
Отправить страницу другу
Тренинговым компаниям
Тренинги и семинары
Тренинговые компании
Тренеры
Новости
Статьи
Услуги сайта
Статистика сайта
О проекте
Контакты
Условия использования
© TRN.ua — тренинги в Украине.
Сделано в компании «Реактор».